Рак крові лікувала 12 світанків

Щороку у Львівській області на гостру лейкемію (злоякісне пухлинне захворювання системи крові) хворіє 25-30 дітей. Одною із них колись стала Іванна Думич із села Думичі.

Українська трагедія 1986-го торкнулася і ї сім’ї. Іванна, молодша донька, якій минав шостий рочок, без причин стала ослабленою, в’ялою, малоговіркою. Гралася тільки сидячи, перестала бігати, пожовкла. Мати думала, що дитина отруїлася – надихалася гербіцидів. За фірткою – одразу поле, а того року у колгоспі ввели інтенсивну технологію вирощування озимої пшениці, і поруч стояв сусідський трактор із заправленою хімікатами цистерною. Та отруєння не проходило. Швидше за все, вітер приніс біду і з поля, і з Чорнобиля …

… Спочатку Жовківська лікарня, потім Львівська міська № 8 – встановили діагноз лейкемія. Причому гострої форми. З травня до вересня мати Надія Думич, покинувши вдома двох неповнолітніх дітей майже без догляду, пробула з Іванкою в лікарні.

Стан дитини був настільки важкий, що кожна чергова лікарська і сестринська зміна думали, лиш би не на їх чергуванні вона померла. Коли дитина трохи оговталась, лікування продовжувалось вже вдома – два роки. Хоча гарантії на життя лікарі не давали.

mrc3Коли Іванці виповнилося десять, її матері якась жінка порадила 12 разів до схід сонця мити дочку в джерелі Заглини і дала книжечку з молитвами до Богородиці. Дівчинка їх вивчила і почали готуватися до посту і очищення.

Важко було, – пригадує п. Надія. Від Думичів до Заглини досить далеко. Як удосвіта туди добиратися? Пристосовувалися до того, що пізно ввечері службовий автобус Львівського автобусного заводу привозив працівників до Заглини. Підсідали у нього в Замку, а далі ходили від хати до хати і просили дозволу переночувати. Всякі люди зустрічали їх, хто впускав, хто відмовляв. Бувало, Іванка по кілька днів жила в когось у Заглині. Але поставлену обітницю виконали.

Лікарі дивувалися, дивуються і досі. Бо історія хвороби Іванни Думич була одна з найскладніших у гематологічному відділенні  Львівської міської 8-ї лікарні. З неї розпочинали свої докторські дисертації  львівські медики.

А Іванна виросла, стала матір’ю . Букети квітів продовжує носити і своїй ведучій лікарці, і до Святого джерела Пречистої Діви Марії.

Згодом Іванна зустрічала 12 світанків підряд біля джерела ще раз – але вже з дружиною двоюрідного брата Надією. Надя не могла завагітніти. Лікувалася в Канаді, а коли приїхала звідти безрезультатно, захотіла піти до “Марусі”. Двоє дівчат знову ночували по хатах Заглини і того ж року Надія народила сина Юрчика.

За матеріалами книги

Л. Межви ” Хочу молитися тут”