Військовики отруїли – “Маруся” вилікувала

Дубік Марія з Монастирка травмувала коліна, впавши під колеса воза, він переїхав їй ноги. В обох колінах були перервані зв’язки. Лікарі радили робити операцію. Кілька перших днів мліла від болю і зовсім не могла ходити. Потім вже пересувалася самостійно і повноцінно працювала, але роками періодичні болі не давали забути про перенесену травму.

Згодом захворіла її племінниця і вирішила піти до сходу сонця вмитися в “Марусі”, покликала зі собою і тітку. Пані Марія, звичайно ж, погодилася, хоча вдома її довго відмовляли, адже до джерела треба було йти кілька кілометрів лісом: “Хіба твої ноги це витримають?” І яке було здивування самої Марії та її родини, коли вона навіть не відчула втоми у ногах. Після тих відвідин джерела біль у ногах відійшов назавжди.

“До того я приходила до джерела лише на празники, – розповідає жінка. – Тепер у нас це сімейна традиція. Ходимо сюди щонеділі, що свята разом з дітьми”.

З 1995 року на Яворівському полігоні Західного оперативного командування розпочалася щорічна серія навчань “Щит миру”. Чергова програма відбувалася і влітку 2005-го. А цей сьогодні всесвітньовідомий полігон знаходиться недалеко від Магерова, Монастирка, а отже і джерела та прилеглих до нього сіл. Того літа у місцевих жителів масово почали боліти голови, у дітей до 5-ти років несподівано без причин підвищувалася температура тіла до 40 градусів. Отруйними ставали гриби та ягоди в місцевих лісах. І хоча про цю епідемію не розголошували так масово, як свого часу
про с. Вербляни Яворівського району, факти підтверджуються очевидцями та висновками лікарів. Медики Рава-Руської та Жовківської районних лікарень губилися у припущеннях, чим лікувати дітей і як збивати їм температуру.

“Тоді свою молодшу дочку із сорокаградусною температурою, яку я нічим не могла знизити, удосвіта я привезла до джерела. Обмила їй обличчя, дала напитися. До обіду температура знизилась’’ – розповідає Марія Дубік. Так робили й інші батьки. Місцеві селяни лікувалися від токсичного отруєння джерельною водою із Заглини.

За матеріалами книги

Л. Межви “Хочу молитися тут”