«Треба мати віру!»

Цю історію жінка захотіла нам розказати сама, коли серед зимових заметіль замківчани поверталися з церкви та впізнали наше авто, в якій ми вже не вперше подорожували цими дорогами, збираючи інформацію про джерело. І ось зупиняємось на знак людей.

Пані Марія з гарячим подихом у морозний день розповідає: “У молоді роки в мене було запалення сідничного нерва. Нога боліла так, що не могла витримати. Їздила з лікарні в лікарню, та ставало все гірше. Промучилась я так десь три з половиною роки. Та якось минулося, бо молоду людину легше вилікувати. Життя проминуло швидко. Як тільки я пішла на пенсію, біда знову дала про себе знати. Стало страшно: у такому віці я вже того не витримаю. І я собі постановила, що піду на празник Пояса Положеного до Святого джерела Пречистої і вилікуюсь.

У ніч перед тринадцятим вересня мені приснився дивний сон, що я мию ноги, а з води вискочила жаба. Це, напевно, втекла моя хвороба. Бо в той день я шість разів перейшла по басейну і до сьогодні ніякого болю у ногах не чую.

Треба мати віру. Як не будемо вірити і молитися – ніщо інше нам не допоможе. Ходжу до каплиці, до церкви – тим і живу. А щоб зарадити людському невірству, треба усім розповідати про такі речі.”

Марія Мацевко, с. Замок