Віра в джерело – традиція поколінь

Три рази за своє життя переконалася Єва Сирота у цілющих властивостях Святого джерела Пречистої Діви Марії. Коли дочці Галині було три рочки, дитина захворіла запаленням легень. Хвороба досягла вже тієї стадії, що лікарі відправили додому помирати. Єва змалку чула від батьків про джерело, тому віднесла дитину туди, помила у холодній воді. Назад Галинка прибігла вже сама і здорова.

Це настільки вразило жінку, що вже згодом вона поспішала вилікувати там і свою недугу. З ока постійно текла сльоза. Дійшло до того, що на щоці утворився глибокий рівець. Лікарі радили робити операцію. Жінка втекла з лікарні і милася у джерельній воді. Якось навіть забула, що мала купити ще якісь каплі від очей, бо біду як рукою зняло.

Проминув ще шмат життя. 13 вересня Єва поспішала до джерела на празник. Ішла пішки, а тут під’їхала машина і запропонували підвезти. Жінка сіла до інших людей на причіп вантажівки. На дорожній вибоїні машину закинуло, піднавіс над причепом підскочив та впав на ногу Єві. Перебило пальці. Та до джерела з машини жінка ще якось  дошкутильгала. Єва мила закривавлену ногу у воді. Так що наступного дня і до лікаря йти не довелося. Цей випадок вона бачить для себе не інакше як кару – до такого місця треба пішки йти, а не їхати.

Розповідь записана від Сироти Єви, с. Монастирок. Та у цій же хаті проживає молодий священик Андрій Залуцький. Окрім свідчень своєї бабусі, він має й особистий досвід зцілення у джерелі: “У нашому храмі холодно. Тому я якось застудився і довго боліло горло. Ніяк не міг повністю вилікувати, а треба ж і співати Службу. Я випив джерельної води – і все пройшло. Точно як у народі кажуть: “Водиці нап’ється – воно все й минеться”.

Але найнезвичайніше тут те, що вода дуже холодна. І численні люди без страху навіть серед зими заходять у неї, та ще ніхто не захворів від цього. Я вірив, і мені допомогло. Люди теж мають велику віру і довір’я до джерела. Вони не бояться холоду. І віра лікує”.